microbik.ru
1

Історичний гурток МуМ

Мандрівники у Минуле”

керівник Власенко О.В.


Цей гурток має мету

  • розвивати особистість учнів на засадах знань минулого

  • формувати творче мислення,

  • вирішувати проблеми морального вибору шляхом демонстрації складності і неоднозначності моральних оцінок історичних подій;

  • виховувати щирий патріотизм;

  • допомагати у самовизначенні учня як особистості.


Задачі, що відповідають даним цілям, передбачають:


  • зміну підходу до висвітлення історичного досвіду людства: від «історії держави» до «історії людини»;

  • перехід від пасивного запам'ятовування фактів і їхніх оцінок до уміння самостійно орієнтуватися в масі історичних знань, знаходити причинно-наслідкові зв'язки між історичними явищами, відокремлювати істотне від другорядного;

  • виховання патріотизму, уміння розуміти й оцінювати події минулого в їхніх взаємозв'язках, усвідомлювати постійну мінливість світу і суспільства в їхній цілісності, відслідковувати процес виникнення, розвитку і зникнення суспільних явищ;


Таким чином, вчитель повинен використовувати наступні поради під час роботи з учнями:


  • класи і народи повинні виглядати не як безликі маси, а як сукупності людей зі своїми інтересами, цілями, мотивами, а також з особливостями історичної, національної і класової свідомості;

  • фактичний матеріал повинний перестати бути переліком імен, дат, економічних показників, що ілюструють готову схему, а стати засобом вивчення людини в системі культурних, економічних, політичних і інших відносин тієї чи іншої епохи;

  • підвищення уваги до історичних особистостей; негативні персонажі теж повинні зайняти своє місце в історії;

  • історія повинна формувати уявлення про значення загальнолюдських цінностей, повагу до культури і звичаїв інших народів; повинна бути забезпечена інтеграція з ИМК і літературою;

  • історія повинна звертатися до особистості учня, задовольняти його пізнавальні, моральні, світоглядні інтереси й попит. Історія повинна бути цікавою, художньою, емоційною, повинна вчити думати, співчувати.




  1. Розвиваючий аспект діяльності полягає:




  • у можливості спонукати як розумову, так і емоційно-моральну роботу особистості способом формування історичного мислення;

  • у прагненні уникнути стереотипу мислення;

  • у розвитку творчих пізнавальних здібностей учнів шляхом сходження від простого до складного;

  • у заохоченні дитини до самостійності мислення, повазі його думки, права на власну оцінку історичних подій і діянь;

  • у моральному розвитку школяра через емоційне ставлення до історії, співпереживання людям минулого через освоєння ідеалів і моральних цінностей, вироблених людством, а також за допомогою ситуацій морального вибору;

  • у лояльному відношенні вчителя до ситуації невідповідності думки учня загальноприйнятій чи думці вчителя.


^ Загальна характеристика діяльності гуртка:

У нашій школі працює історичний гурток “Мандрівники у минуле”. У його склад входять переважно учні різних класів (6 - 11кл.).

Ця нестандартна форма роботи дозволяє учням не тільки з користю проводити свій вільний час, але і розширити знання про різні події історії, навчитися вільно висловлювати свої думки з різних питань історії, етики.

На засіданнях клубу діти вчаться вільно і самостійно висловлювати свої думки. Дуже важливо було навчити учнів коректно висловлювати свої думки, дотримуючи етики і правил ведення суперечки.

Метою нашої роботи було розбудити у дітей живий, пізнавальний інтерес до проблем історії, політики, сучасного становища у світі й у нашій країні. Поступово це стає позитивним результатом нашої роботи.

Іншими цілями нашої роботи є: ознайомлення учнів з минулим людства, прищеплювання їм загальнокультурних цінностей, ознайомлення з досягненнями національної і світової культури, ідеалами гуманізму і демократії, орієнтація на активну участь у будівництві української держави, збереження і розвиток української культури, національних традицій і звичаїв.

Пріоритетні напрямки нашої роботи такі:

- забезпечення єдності об'єктивного аспекту навчання і виховання учнів;

- єдність цивілізаційного і культурологічного підходу;

- гуманізація освіти;

Такий підхід забезпечує можливість рішення наступних задач:

- оволодіння історичними знаннями (фактами, хронологією, історичними поняттями);

- одержання учнями умінь і навичок, що давали би можливість самостійно використовувати отримані знання (оцінювати історичні явища і діячів, висловлювати власну точку зору на що відбувається і т.п.);

- формувати у учнів мислення як засобу пізнання й оцінки суспільних явищ і методів наукового дослідження.

Діти з інтересом займаються рішенням поставлених перед ними задач, самі підбирають питання, використовують велика кількість додаткової літератури при підготовці до засідань.

В даний час освіта в нашій країні знаходиться у важкому положенні. І тому так важлива кожна думка, кожна точка зору, висловлена вчителем. Крім цього необхідно пам'ятати, що головне у вивченні історії в умовах великої кількості джерел інформації, розмаїтості думок і точок зору на віддалене і не дуже далеке нашого народу, - об'єктивне висвітлення подій і явищ. Учитель не має права, використовуючи свій авторитет, нав'язувати свою точку зору. І головне, що необхідно пам'ятати, завдання вчителя - не стільки дати готові знання учнем, скільки сформувати уміння мислити, аналізувати, зіставляти, висловлювати свою точку зору, досліджувати. Тільки в такий спосіб можна розвивати творчість, уміння самостійне мислити і висловлювати свої думки. А це - вірний шлях до удосконалення історичного утворення наших дітей. І дуже важливе місце в цьому процесі займає діяльність нашого клубу.


^ План роботи на 2009 – 2010 рр.




Тема заняття

Строки проведення

класи

1


Виїзне засідання за маршрутом:

Полтава Опішня


Вересень 2009

6 – 9 кл.

2


Готуємось до олімпіад, конкурсів, турнірів: рекомендації, тренінги, індивідуальні заняття


Листопад 2009

8 – 11 кл

3


Відкрите засідання: “Таємниці історії”


Лютий 2010

6 – 11 кл

4


Пошукова робота з краєзнавства: навички і практика


Квітень 2010

9 – 11 кл.



Виїзне засідання за маршрутом:

Полтава - Опішня


^ Навчальна мета: ознайомити учнів з легендами, історіями, історичними особистостями, розповісти про досягнення майстрів декоративно-прикладного мистецтва, розширити уявлення про культуру, окремі події історії міста Полтави.

^ Розвиваюча мета: розвивати вміння та навички роботи з речовими джерелами, розвивати пізнавальну активність учнів.

Виховна мета: продовжувати формування громадського світогляду та мислення учнів, виховувати працелюбність, повагу до власної та інших культур, праці інших, стимулювати творчу активність.

Обладнання: матеріали музеїв, тощо

Тип заходу: комбінований.

^ Методи проведення: інформаційно-рецептивний, інструктивно-репродуктивний, евристичний.

Міжпредметні зв’язки: географія, історія, література, іноземна мова

^ Форми організації діяльності: індивідуальна, фронтальна, диференційно-групова.


Історія – це світ чудовий,

Старий й одночасно новий,

На перехресті всіх століть

Героїв безліч тут стоїть


План засідання:

1.Організація екскурсії

2.Постанова мети і задач.

3.Екскурсія: Полтава - Опішня.

4.Підсумки.


В сьогоднішній Україні, як і в інших країнах стрімко розвиваються сучасні технології за якими дуже часто забувають про традиційні види ремесел, які є часткою традиційної культури.

Одним з центрів традиційного ремесла, а саме гончарства є Опішся.

На своєму виїзному засіданні історичного гуртка ми і будемо знайомитись с досягненнями українських гончарів в дивовижному місті під назвою Опішня.

Перша частина екскурсії присвячена музею Полтавської битви, друга – Опішня.

Опішня - старовинне козацьке містечко. Привільно розляглося на мальовничих пагорбах понад річкою Ворсклою. «Найвище» поселення Полтавщини (208 м над рівнем моря). За писемними джерелами уперше згадується в ХІІ столітті.

Упродовж трьох останніх тисячоліть на території поселення інтенсивно розвивалося гончарство. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття в містечку працювали близько 1000 гончарів, продукція яких експортувалася майже на всі континенти світу.

Один із наймогутніших і найславетніших центрів культурної самобутності Українців, загальновизнана гончарська столиця України. На буревійних шляхах історії містечко не раз дощенту спалювали чужинці, але воно, немовби Фенікс із попелу, знову й знову воскресало, щоразу постаючи ще потужнішим Осердям Народної Духовності.

Занепали скіфські, праслов’янські городища, завмерло середньовічне козацьке містечко, проте не зник на приворсклянських пагорбах Божий Дар Плекання Краси. В найтрагічніші і найзастійніші часи вогнецвітне мистецтво Опішненських Гончарів утверджувало Непоборність Народного Духу. Нерукотворний Духовний Храм протистояв імперським намаганням зруйнувати Генотип Національної Свідомості. Інтенсивність нівелювання Основ Етнобуття – прямо пропорційна стану гончарства: чим більше воно занепадає, тим помітніше деградує суспільство, тим глобальніші катастрофи загрожують планеті.





Та обставина, що Опішне й сьогодні лишається одним із найбільших осередків ГОНЧАРСТВА в Україні, виявляє його величезну роль для Українського Суспільства. Саме тому усвідомлення покликання Опішного і дбайливе плекання головного дійства в цьому священному куточку України — ГОНЧАРСТВА — поступово стають наріжним каменем культурної Політики Української Держави.

Кожний Гончар – творець, і чим більше таких Особистостей, тим щільнішу світлоносну Ауру Суспільства вони вибудовують, тим потужніше остання протистоїть деструктивним космічним силам, Анти духу




Гончарство – наймогутніша основа самозбереження нації, джерело її розвитку. Як не пригадати тут особливе обожнення гончарства японцями! Чи не в цьому одна з передумов становлення й розвитку авангардної нації сьогодення?!

З дня на день, через літа у віки творить Опішне гончарський літопис українського буття. Таїна його величі – за сімома замками Історії.

Джерела її Сили – лише для Посвячених у Апостоли Народного Духу. Опішне творитиме Україну і хвилюватиме нас доти, доки залишатиметься нерозгаданою таїна його наснаги, допоки на сторожі його джерел поставатимуть світлоносні гончарі – чарівники-царі неосяжних вершин Людського Животворящого Вогню, провідники Космічного Ладу. Їхніми заповітними руками Опішне промовляє до Нас Великомудрістю Предків.