microbik.ru
1


Львівський національний університет імені Івана Франка

Історичний факультет


«Затверджую»


проректор з науково-педагогічної роботи


М.О.Зубрицька

«______"_______________________200 р.


ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ

МУЗЕЙНОЇ ТА АРХІВНОЇ ПРАКТИКИ

ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ

«БАКАЛАВР» НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ

6.020302 ІСТОРІЯ


Програма затверджена

Вченою радою історичного факультету

від «_31_» ____08______2012 р.

протокол № ___1___


Львів 2012

І. ВСТУП

Предмет: Навчальна практика – музейна та архівна.

Напрям підготовки: 0303 Історія

Спеціальність: 6.020302 Історія

Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр

Семестр: ^ VI

Форма контролю: Диференційований залік

Форма навчання: Денна

Практика студентів є складовою частиною процесу підготовки фахівців у вищих навчальних закладах. Навчальна практика студентів-істориків третього курсу (стаціонар) організована згідно з положенням про навчальну практику студентів у вищих навчальних закладах України і входить до навчальних планів студентів історичного факультету.Термін проходження практики – липень, тривалість – 21 день (3 кредити).

Музейна та архівна практика для студентів історичного факультету відіграє ключову роль в їх підготовці як майбутніх музейних та архівних працівників. Під час практики студенти вчаться самостійно застосовувати теоретичні знання, через особистий досвід оволодівати вміннями й формувати навички архівної та музейної роботи. Безпосередньою метою практики є ознайомлення студентів з основами архівознавства і музеєзнавства на практичному рівні, закріплення та поглиблення цих знань при роботі з архівними документами і музейними фондами базі практики.

Базами практики виступають архівні та музейні установи Львова:

  • Центральний державний історичний архів України у Львові

  • Державний архів Львівської області

  • Архів Львівського національного університету імені Івана Франка

  • Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника НАН України

  • Відділ рукописів та рідкісних книг імені Ф. П. Максименка Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка

  • Національний музей у Львові

  • Львівський історичний музей

  • Музей історії релігії

  • Музей історії університету

Бази практики можуть змінюватися в залежності від ситуативних організаційних потреб.


ІІ. МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Мета практики – здобуття студентами навичок професійної діяльності фахівця-історика.

Завдання практики – ознайомити студентів з принципами функціонування архівної й музейної систем України, співвіднести із повсякденними реаліями теоретичні знання, отримані студентами під час вивчення архівознавчих, музеєзнавчих і джерелознавчих дисциплін, а також загальноісторичних курсів; набути знання, вміння і навички самостійної практичної діяльності в роботі з архівними фондами.

Перед студентами ставляться наступні завдання:

– навчитися застосовувати в практичній площині отримані теоретичні знань з курсів “Архівознавство” та “Музеєзнавство”;

– ознайомитися з організацією архівів і музеїв в Україні, напрямками та формами їх роботи щодо комплектування, обробки, систематизації, обліку, зберігання та використання архівних документів і музейних експонатів;

– оволодіти навичками раціонального пошуку, відбору, аналітичної і синтетичної критики архівних документів і музейних експонатів, методикою їх використання у науково-дослідній, навчально-виховній та науково-популяризаторській роботі за професійною спрямованістю;

– залучення до активної популяризації матеріалів архівних фондів серед населення в соціально-правових, господарських, культурно-просвітницьких та інших цілях;

– отримати практичний досвід індивідуальної та групової роботи, самоорганізації, систематичного набуття й поповнення знань, вмінь і навичок роботи за обраним фахом.


ІІІ. ЗМІСТ ПРАКТИКИ

Досягнення поставленої мети і завдань практики передбачає оволодіння студентами відповідними методиками, практичне ознайомлення з формами їх застосування, становлячи зміст діяльності студента-практиканта як дослідника, архівного й музейного працівника. В процесі практики студенти можуть проходити стажування на посадах на рівні архівістів II категорії, спеціалістів відділу зберігання та обліку документів, відділу використання інформації, відділу публікації документів (в архівних установах).

Упродовж трьох календарних тижнів студенти, поділені на мікрогрупи, мають відпрацювати 15 робочих днів по вісім академічних годин на базі практики. Основною формою реалізації програми практики є практичне заняття під керівництвом досвідченого архівного/музейного працівника, в ході якого студент-практикант під контролем керівника повинен здійснити конкретний вид роботи.


3.1. Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання під час практики покликані виробити у студентів навички й уміння для самостійного розв’язання виробничих, наукових та організаційних цілей. Виконання одного або декількох індивідуальних завдань дозволить активізувати діяльність студентів, розширити їх світогляд, підвищити ініціативність і цілеспрямованість під час проходження практики.

Індивідуальні завдання повинні враховувати специфіку конкретної бази практики та архівних і музейних фондів в їх складі, з якими студенти безпосередньо працюють підчас проходження практики. Більш конкретно характер і змістове наповнення індивідуальних завдань для кожного зі студентів керівник практики від факультету визначає перед початком практики, у погодженні з керівником від бази практики.

Для студентів, котрі проходять практику в музейній установі, можуть бути запропоновані наступні типові індивідуальні завдання:

  1. Підготувати загальну довідку про музей, в якій слід подати відомості про його профіль, коротку історію музея, структуру музейних експозицій, штатний розклад і персонал музейних працівників.

  2. Підготувати довідку про роботу музея з комплектування фондів, його склад, зберігання та систематичний облік.

  3. Підготувати довідку про просвітницьку та популяризаторську діяльність музея, тематику, кількість і якість екскурсій, лекцій, вистав, формах реклами.

  4. Підготувати довідку про конкретну експозицію музея, її тематику, кількість і характер експонатів, їх походження.

Для студентів, котрі проходять практику в архівній установі, можуть бути запропоновані наступні типові індивідуальні завдання:

  1. Укласти тематичний, географічний та іменний покажчик (у вигляді каталожних карток) до документів окремої справи, опису або цілого (невеликого) фонду.

  2. Підготувати подокументний опис (у вигляді регестів) архівної справи.

  3. Укласти архівну довідку.

  4. Розробити тематико-експозиційний план виставки архівних документів.

  5. Підготувати раніше неопублікований архівний документ (або групу документів) для наукової археографічної публікації.

При визначенні конкретних завдань враховуються індивідуальні наукові зацікавлення студентів. Це дозволить останнім у подальшому використати матеріали, знання й навички, отримані під час виконання завдань, використати їх при написанні курсових, бакалаврських і магістерських робіт, для підготовки доповіді на студентську конференцію.


3.2. ^ Заняття та екскурсії під час практики

Орієнтовний план-графік практики:

Захід

Кількість днів

  1. Загальне ознайомлення з архівною/музейною установою (у вигляді ознайомчих лекцій та екскурсій). Проведення інструктажу

1

  1. Вивчення історії архівної/музейної установи, її розвитку, досягнень та актуального стану

1

  1. Вивчення системи комплектування й формування архівних/музейних фондів

2

  1. Набуття практичних навичок з обліку архівних документів або музейних експонатів

2

  1. Набуття практичних навичок з наукового опрацювання архівних документів або музейних експонатів

2

  1. Виконання колективних завдань

3

  1. Виконання індивідуальних завдань

3

  1. Підсумкова конференція

1

Разом

15


Орієнтовний тематика лекцій та практичних занять:

  1. Історія архівних/музейних установ Львова: формування фондів

  2. Організація роботи архівних/музейних установ

  3. Роль архівних/музейних установ у суспільстві та перспективи їх розвитку

  4. Завдання, права, структура архівних/музейних установ

  5. Виробничі підрозділи архівних/музейних установ

  6. Планування, звітність та економічна діяльність архівних/музейних установ

  7. Експертиза цінності архівних документів/музейних експонатів та комплектування фондів архівних/музейних установ

  8. Архівне/музейне описування та обліково-пошукові засоби архівних/музейних установ

  9. Інформатизація в роботі архівних/музейних установ

  10. Науково-дослідна та методична робота архівних/музейних установ

  11. Законодавче забезпечення зберігання фондів архівів та музеїв

  12. Технічне забезпечення збереженості документів/експонатів

  13. Видатні діячі архівної/музейної справи у Львові


3.3. Навчальні посібники

Перелік літератури складається з матеріалів, що стосуються функціонування бази практики (нормативні матеріали, описи, покажчики, путівники тощо) і які є обов’язкові до опрацювання студентами в ході практики (їх точний перелік визначається керівником від бази практики), та загальної літератури (підручників, посібників, статей), котрі студенти можуть використовувати під час виконання індивідуальних завдань.


Список загальної літератури:

Актуальні проблеми розвитку архівної справи в Україні: Доп. і повід. наук. конф. (15-16 березня 1995 р.). Київ, 1996.

Архівістика: Термінологічний словник / Авт.-упоряд. К.Є. Новохатський, К.Т. Селіверстова, Н.І. Гончарова та ін. Київ, 1998.

Архівні установи України: Довідник. Київ, 2000.

Архівознавство: Підручник / За ред. Я.С. Калакури та І.Б. Матяш. Київ, 2002.

Добрушин Е.М. Основы археографии: Учеб. пособие. М., 1992.

Жукова И.П. Экспертиза ценности документов современных учреждений, организаций, предприятий // Отечественные архивы. 1994. № 5. С. 10-13.

Закон України “Про внесення змін до закону України “Про Національний архівний фонд і архівні установи” // Архіви України. 2002. № 1-3. С. 3-23.

Кентій А.В. Обліково-довідковий апарат держархівів, його стан, перспективи розвитку і вдосконалення // Актуальні проблеми розвитку архівної справи в Україні: Доп. і повід. наук. конф. (15-16 березня 1995 р.). Київ, 1996. С. 26-32.

Крайская З.В. Организация архивного дела в СССР. М., 1980.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учебник. 4-е изд. Киев, 2003.

Національний архівний фонд України: засоби інтелектуального доступу до документів / Упоряд.: Н.М. Христова, В.В. Бездрабко. Київ, 2002.

Основні положення організації науково-дослідної та методичної роботи в державних архівних установах України / Уклад. І.Б. Матяш, В.М. Гика, С.Г. Кулешов та ін. Київ, 2001.

Основні правила роботи державних архівів України. Київ, 2004.

Основные правила работы ведомственных архивов. М., 1986.

Основные правила работы государственных архивов. М., 1984.

Планово-звітна документація державних архівних установ України: Зб. форм. Київ, 2000.

Положення про державну реєстрацію документів Національного архівного фонду України: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 1995 р., № 853 // Архіви України. 1995. № 4-6. С. 16-19.

Положення про принципи і критерії визначення цінності документів, порядок створення та діяльності експертних комісій з питань віднесення документів до Національного архівного фонду України: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 1995 р., № 853 // Архіви України. 1995. № 4-6. С. 11-16.

Полянская Л.И. Архивные справочники. М., 1961.

Правила роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій / Держкомархів України. Київ, 2001.

Рудельсон К.И. Каталогизация документальных материалов в архивах СССР. М., 1958.

Рудельсон К.И. Современные документальные классификации. М., 1973.

Сеньків М. Фундатори і меценати львівських музеїв кінця ХІХ - початку ХХ століть // Скарбниця української культури. Збірник наукових праць. Управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації; Чернігівський історичний музей імені В. В. Тарновського; Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України. Київ, 2007. Вип. 8. С. 242-256.

Сергазин Ж.Ф. Основы обеспечения сохранности документов: Учебник. М., 1986.

Теория и практика архивного дела в СССР: Учебник / Под ред. Ф.И. Долгих и К.И. Рудельсон. М., 1980.

Хрестоматія з архівознавства: Навч. посібник / Упоряд.: Г.В. Боряк та ін. Київ, 2003.

Христова Н. Перспективи розвитку системи каталогів до архівних документів у державних архівах України // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Міжвід. зб. наук. праць. Київ, 1999. Вип. 1. С. 72-77.

Христова Н. Схема класифікації документної інформації в систематичних каталогах державних архівів України // Студії з архівної справи та документознавства. 2004. Т. 11. С. 77-108.

Шепелев Л.Е. Архивные разыскания и исследования. М., 1971.


4. ^ ФОРМИ І МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Поточний контроль за проходженням практики здійснюється у наступний спосіб:

– на базі практики у журналі обліку щоденно фіксується наявність студентів та виконання ними колективних й індивідуальних завдань;

– студентом записує до свого щоденника види і назви виконаних на кожному занятті практичних робіт, подає коротку характеристику їх змісту;

– керівник від бази практики регулярно оцінює виконання студентом конкретних завдань.


5. ^ ВИМОГИ ДО ЗВІТУ

Звіт з навчальної практики повинен бути оформлений із дотриманням поданих нижче вимог і зданий у друкованому вигляді не пізніше встановленого терміну. Складові звіту: загальні відомості про архівну/музейну установу, в якій студент проходив практику; харатеристика діяльності установи по роботі з архівними/музейними фондами; харатеристика наукової та популяризаторської діяльності установи; перелік виконаних студентом під час практики колективних та індивідуальних завдань (їх характер, обсяг); аналіз власної діяльності із зазначенням про труднощі; власні рекомендації. На титульній сторінці звіту вказуються назва вуза, факультета, курс, група, прізвище студента, час і місце проходження практики, керівник практики. Звіт перевіряється і затверджується керівниками практики від бази та фаультету.


6. ^ ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИКИ

Підсумковий контроль здійснюється після перевірки звітної документації керівником від факультету. Залік із практики студент складає комісії, призначеній завідуючим кафедри давньої історії України та архівознавства.

Успішність студента за результатами практики оцінюється за кількома системами: 100-бальною, 5-бальною та міжнародною шкалою ECTS. Підсумки архівних практик підводяться на звітних конференціях груп після закінчення практики, узагальнюються та аналізуються — на засіданні профільної кафедри.


^ Критерії визначення успішності студентів за 100-бальною шкалою

Вид роботи

Кількість балів

Виконання колективних (з усією групою) завдань

20

Виконання індивідуальних завдань

30

Звітна документація

30

Захист практики

20


Студент, що не виконав програми практики і отримав незадовільну оцінку відраховується з навчального закладу.

Керівник практики інформує адміністрацію ЛНУ щодо фактичних термінів початку і закінчення практики, складу груп студентів, які пройшли практику, їх дисципліни, стану охорони праці і протипожежної охорони на базі практики і з інших питань організації та проведення практики.


^ Таблиця перерахування оцінок

Оцінка в балах

Оцінка за практику

Код оцінки

Оцінка за шкалою ECTS

90–100

відмінно

5

А

81–89

дуже добре


4

B

71–80

добре

C

61–70

задовільно


3

D

51-60

достатньо

E

До 50

незадовільно

2