microbik.ru
1 2 3 4

Міністерство Освіти та Науки України

Національний Університет Кораблебудування

імені адмірала Макарова


Кафедра економіки та організації виробництва


Курсовий проект з дисципліни

«Організація виробництва»


Виконав: студент групи 3418

Кудрін О.В.

Перевірив: доцент

Бержак В.М.


Миколаїв 2007Зміст

Вступ

Стисла характеристика дільниці

Розділ I Розрахунок необхідної кількості обладнання, приладдя, площу, їх вартості та чисельності працюючих

    1. Необхідна кількість обладнання, його завантаження та первинної вартості

    2. Основна виробнича площа проектованої дільниці (цеху)

    3. Визначення чисельності працюючих на проектованій дільниці

Розділ II Визначення обсягу капітальних вкладень (інвестицій) у дільницю механічного цеху по виготовленню деталі типу «Ось»

Розділ III Розрахунок економічних показників проектованої дільниці (цеху)

3.1 Річний фонд оплати праці робітників дільниці

3.2 Тарифний фонд заробітної плати основних виробничих робочих

3.3 Основний фонд заробітної плати допоміжних робочих

3.4 Розрахунок річного фонду заробітної плати спеціалістів, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу

3.5 Визначення середньорічної і середньомісячної заробітної плати працюючих на дільниці

3.6 Розрахунок річних витрат на основну сировину і матеріали

3.7 Річні загальновиробничі витрати

3.8 Розрахунок дільничої (цехової) собівартості виробу

3.9 Визначення річної програми в оптових цінах підприємства

3.10 Визначення фінансових результатів (прибутку)

Розділ IV Розрахунок економічної ефективності створення дільниці (цеху)

4.1 Показники ефективності інвестицій

4.2 Визначення періоду окупності проекту

Висновки: Техніко-економічні показники дільниці (цеху)

Список використаної літератури

Вступ

Стисла характеристика дільниці


На основі проведених необхідних розрахунків можемо зазначити основні техніко-економічні характеристики дільниці, що спроектована. А саме:

  • випуск деталей типу «Ось» обсягом виробництва 25000 штук;

  • тип виробництва масовий;

  • обладнання на дільниці складає 10 універсальних верстатів з показником його використання 89,3%;

  • фонд оплати праці працюючих складає загалом 297798,91 грн;

  • собівартість одиниці продукції складає 2940,31 грн, а оптова ціна одиниці (без ПДВ) – 3381,35 грн;

  • фінансовий результат або чистий прибуток становить 6615697,5 грн;

  • обсяг необхідних капітальних вкладень в створення дільниці становить 711,19 тис.грн.;

  • період окупності капітальних вкладень складає 1,38 роки або 1 рік 4 місяця 18 днів.



Метою курсового проектування з організації виробництва є закріплення теоретичних знань, а також придбання необхідних навичок самостійного творчого розв’язання ряду практичних задач при проектуванні організації основних та допоміжних дільниць (цехів) машинобудівного виробництва. В прцесі курсового проектування я використовував здобуті раніше знання, зокрема матеріали раніше виконаних курсових проектів з технології машинобудування та організації і нормування праці.

При виконанні курсового проекту з дисципліни «Організація виробництва» я розрахував необхідну кількусть обладнання, приладя, площ, їх вартості та чисельності працюючих; економічні показники проектованої дільниці (цеху); економічну ефективність створення дільниці (цеху).

Початкові дані

Деталь «Ось»

Річна програма, шт – 25000

Режим роботи, змін – 2

Марка матеріала – Ст.45

Маса заготовки, кг – 10,81

Маса деталі, кг – 7,5


Таблиця 1

Технологічний процес виготовлення деталі «Ось»

Найменування операції

Обладнання

Разряд роботи

Тшт

Тпз

найменування

модель




Фрезерно-центровальна

Фрезерно-центровальний п/а

МР-71М

2

1,258

15

Токарна

Токарно-винторізний

16К20

3

5,289

22

Токарна

Токарно-винторізний

16К20

4

4,386

22

Різьбо-фрезерна

Різьбо-фрезерний п/а

5Б65

3

2,711

26

Шпоночно-фрезерна

Шпоночно-фрезерний п/а

692М

3

4,762

17

Свердлильна

Вертикально-свердлильний одношпинделевий

2М125

3

1,097

17

Слесарна

Верстак




2

6

6

Круглошлифовальна

Круглошлифовальний підвищенної точності

3М151

4

2,656

18

Круглошлифовальна

Круглошлифовальний підвищенної точності

3М151

4

0,904

18

Слесарна

Верстак




2

6

6


Розділ I Розрахунок необхідної кулькості обладнання. Приладдя, площ, їх вартості та чисельності працюючих


    1. Необхідна кількість обладнання, його завантаження та первинної вартості


При розрахунку кількості металорізального обладнання даної моделі та числа робочих для механічної обробки деталей необхідно знати: річний обсяг випуску деталей; вид технологічного процесу із зазначенням переліку операцій та сумарні норми штучно-калькуляційного часу на кожну операцію; ефективний річний фонд часу роботи дільниці обладнання (в годинах).

1. Ефективний річний фонд часу роботи одного верстата при п’ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями може бути розрахований за формулою, год,

Фе = [(Др – Дв.д. – Дс.д.)* Чд – Дн.с.д*1]*Зрр;

де Др, Дв.д., Дс.д., Дн.с.д – відповідно кількість днів в одному році, вихідних (суботи та неділі), святкових та передсвяткових днів (тривалість робочого дня менше на 1 год); Чд – кількість годин робочого дня; Зр – кількість змін роботи обладнання Зр=2; Кр – коефіцієнт, який враховує час перебування верстата в ремонті (для великих верстатів Кр=0,9….0,94, для середніх Кр=0,95….0,9, для дрібних Кр=0,95….0,98, для автоматичних ліній Кр= 0,88….0,9).

В моєму прикладі верстати, використовувані на дільниці мають масу до 10т. У даному випадку втрати часу на ремонт для металорізальних верстатів стоновитимуть 1,9%. Тоді ефективний фонд часу для усіх верстатів становитиме:

Фе = [(366 – 104 – 10)*8,0 – 5*1]*2*0,981=3948год.

2. Програма запуску деталей знаходиться за формулою:

Пзв*(100/100-Кт.в) шт,

де Пв=25000 шт – програма випуску деталей за рік; Кт.в=1,0…1,5 відсоток технологічних утрат, показує, на скільки більше треба запустити в роботу виробів з урахуванням їх технологічних утрат (брак та інше),

Пз = 25000(100/100-1,5) = 25381.

3. Трудомісткість обробки річного запуску деталей визначається за формулою:

Ттруд.ршт.-кз, год, де

Тшт.-к – штучно-калькуляційний час на операці, хв.,

Пз – програма запуску деталей на рік, шт.

Наприклад, для фрезерно-центровальної операції

Ттруд.р = 1,258*25381/60 = 532,2 год.

Для всіх інших операцій Ттруд.р розраховується аналогічно.

4. У серійному, дрібносерійному та одиничному виробництві розрахункову кількість верстатів знаходять за формулою:

Ср=(Тшт.-кз)/(Фе*60*Кв.н),

де Тшт.-к. – штучно-калькуляційний час на операцію, яка виконується на даному верстаті, хв.;

Пз – програма запуску деталей за рік, шт;

Фе – ефективний фонд часу роботи обладнання за рік, год.;

Кв.н – коефіцієнт виконання норми часу; для напівавтоматів Кв.н= 1,01; для універсальних верстатів Кв.н=1,05…1,20.

Наприклад, для фрезерно-центровальної операції:

Ср = 1,258*25381/3948*60*1,01 = 0,13

Розрахункову кількість верстатів Ср округлюємо до найближчого цілого числа. Приймаємо Спр = 1 верстат.

5. Коефіцієнт завантаження даного типу обладнання у відсотках становить:

Кз= (Српр)*100%

Наприклад, для фрезерно-центровального обладнання:

Кз = (0,13/1)*100% = 13%.

Розрахунки кількості верстатів (розрахункової та прийнятої) по інших операціях виконуються аналогічно і зводяться в табл.2.


На підставі проведених розрахунків будується графік завантаження устаткування, на якому на осі абцис указується найменування і модель устаткування, а на осі ординат відкладається коефіцієнти завантаження устаткування з урахуваннями його довантаження супутньою продукцією (рис.1)

Ширина стовпчиків за відповідним масштабом повинна бути пропорціональна кількості верстатів даної моделі.

Середній коефіцієнт завантаження Кз всього верстатного парку на проектованій дільниці викреслюють горизонтальною лінією, яка проходить через увесь графік.

У зв’язку з тим, що всі операції не завантажені до 85% згідно з основною нормою часу ми довантажили їх аналогічними деталями.

6. Трудомісткість довантаження супутньою продукцією даного типу верстатів окремо на кожній недовантаженій операції розраховується за формулою:

Тдовев.нпр*(Кзн- Кз) н-год.

де Спр – прийнята кількість верстатів даного типу до довантаження, шт;

Кзн= 085…0,95 – нормативний коефіцієнт завантаження обладнання даного типу;

Кз – коефіцієнт завантаження обладнання до довантаження супутньою продукцією.

Тоді, наприклад, для фрезерно-центровальної операції трудомісткість довантаження складе:

Тдов = 3948*1,01*1*(0,9-0,13) = 3070,4

7. Розрахункова кількість верстатів даного типу з урахуванням довантаження визначається за виразом: Ср=Т '/(Фев.н),

де Т ' – трудомісткість річної програми з урахуванням довантаження, н-год;

Кв.н – коефіцієнт виконання норми часу, Кв.н = 1,0…1,2;

Фе – ефективний річний фонд використаного часу обладнання, год.

Наприклад, для фрезерно-центровальної операції:

Ср = 3602,6/(3948*1,01) = 0,9

8. Середній коефіцієнт завантаження обладнання у відсотках при виготовлені заданих за проектом деталей розраховується за формулою:

Кз = ∑Ср*100/∑Спр

де ∑Ср, ∑Спр – відповідно розрахункова та прийнята кількість верстатів різних типів на всіх операціях для заданої деталі:

Кз = 8,93*100/10 = 89,3%.

9. Дані про кількість, модель, габарити, потужність електродвигуна, вартість (з урахуванням транспортування та монтажу) та ремонтну складність обладнання на дільниці заносять у зведену відомість обладнання (табл.3).

Таблиця 3

Кошторис витрат на основне технологічне обладнання ділянки

Найменування верстата

Модель верстата

К-ть верстатів, шт

Потужність, кВт

Площа, м2

Вартість за прейскурантом, тис.грн

Витрати на транспортування й монтаж, тис.грн (6-9% від гр.9)

Первинна вартість, тис. грн. (гр.9+гр.10)

Ремонтна складність

одиниці

загальна

одиниці

загальна

одиниці

загальна







механічна

електрична







одиниці

загальна

одиниці

загальна

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Токарно-гвинторізний

16К20

3

10

30

5,066

15,1988

40

120

8,4

128,4

6

18

9

27

Горизонтально-протяжний

7б56

1

20

20

6,42

6,42

20

20

1,4

21,4

12,5

12,5

13,0

13,0

Токарно-гвинторізний

16К20

1

10

10

5,066

5,066

40

40

2,8

42,8

6

6

9

9

Вертикально-свердлильний


2Н125

1

4,5

4,5

7,982

7,982

42

42

2,94

44,94

9

9

5,5

5,5

Зубофрезерний п/а

53А10

4

7

28

10,788

43,152

50

200

14

214

2

8

4

44


Верстак

-

2

-

-

1,5

3

2

4

0,14

4,14

-

-

-

-

Разом

-

12

-

92,5

-

81,178

-

426

29,82

455,82

-

-

-

-


1.2 Основна виробнича площа проектованої дільниці (цеху)

До складу виробничої площі включається площа, зайнята обладнанням, проходами, проїздами, конвеєрами, роль чатами, стендами, розмічальними плитами, робочими шафами для інструменту, робочими місцями для технічного контролю деталей тощо.

Металорізальні верстати дільниці або відділень механічного цеху можуть бути розташовані за ходом послідовного виконання технологічних операцій (предметна спеціалізація дільниці) або за подібними моделями (групами) верстатів (технологічна спеціалізація).

На практиці частіше зустрічається змішаний спосіб утворення дільниці.

На вибір варіантів розташування дільниці впливають умови роботи та технологічні особливості використовуваних верстатів.

Виходячи з цього, недоцільно розміщувати поруч дільниці та лінії виготовлення деталей високої і відносно малої точності форми та розташування поверхонь у зв’язку з неминучим впливом вібрації обладнання на точність виготовлення відповідних деталей.

Недопустиме змішане розміщення дільниці абразивної обробки і складання.

Виробничу площу дільниці (цеху) визначають за показником питомої площі, яка припадає на один верстат або одне робоче місце:

Sд = Sпит * Спр м2,

де Sпит. – питомий показник площі на один верстат; для малих верстатів вагою до 5 тис.кг Sпит=10…15 м2, для середніх верстатів вагою до 10 тис.кг Sпит=16….25 м2, для великих верстатів вагою до 25 тис.кг Sпит=26…45 м2, для особливо великих вагою до 120 тис.кг Sпит=50…150 м2 на один верстат, для верстаків Sпит=10 м2.

З практичної точки зору на дільниці (в цеху) доцільно розміщувати обладнання різних габаритних розмірів, тому для оцінки потрібної площі зручніше користуватися питомими показниками для механічних дільниць (цехів). Показник питомої загальної площі враховує також допоміжну площу для збереження заготовок між операціями, магістральних проїздів тощо:

Sпит.заг. =1,3*Sпит.д

Питома площа одного дрібного верстата Sпит=15 м2

Виробнича площа дільниці Sпит.вир.=15*8=120 м2

Загальна площа дільниці Sпит.заг.=1,3*120=156 м2


1.3 Визначення чисельності працюючих на проектованій дільниці (в цеху)



следующая страница >>