microbik.ru
1 2 3 4


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ


РОБОЧА ПРОГРАМА

та методичні вказівки до виконання


контрольної роботи з дисципліни

“ Технологічна оснастка”


для студентів спеціальності 8.090202

Дніпропетровськ НМетАУ 2000
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Національна металургійна академія України


РОБОЧА ПРОГРАМА

та методичні вказівки до виконання


контрольної роботи з дисципліни

“Технологічна оснастка”

для студентів спеціальності 8.090202

Затверджено
На засіданні Вченої ради

академії

Протокол №1 від 29.02.2000

Дніпропетровськ НМетАУ 2000

УДК 621.09:001.2.002.54

Робоча програма та методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни “Технологічна оснастка для студентів спеціальності 8.090202 /Укл.: О.Г. Ясев, Г.І. Дубовий. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2000. – 79 с.



Вміщують робочу програму, контрольні питання для перевірки знань, методичні вказівки до виконання контрольної роботи та приклад її виконання.

Призначені для студентів спеціальності 8.090202 – технологія

машинобудування.
Укладачі: О.Г. Ясев, канд. техн. наук, доц.

Г.І. Дубовий, ст. викладач.
Відповідальний за випуск В.С. Гришин, канд. техн. наук, доц.
Рецензент Р.П. Дідик, д-р техн. наук, проф., завідувач кафедри технології

гірничого машинобудування (Національна гірнича академія

України)

Редактор О.І. Лук`янець

Підписано до друку 01.08.2000, Формат 60x84 1/16. Папір друк. Друк плоский.

Облік. – вид. арк. 4.65. Умов. друк. арк. 4.58. Тираж 100 пр. Замовлення № 57.

Національна металургійна академія України,

49600, Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 4

_______________________

I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


Для спеціальності 8. 090202 - технологія машинобудування - дисципліна "Технологічна оснастка" викладає зміст і послідовність виконання проектних робіт при створенні технологічної оснастки механоскладального виробництва. Основна увага приділяється найважливішому елементу технологічної оснастки - пристроям механоскладального виробництва.

Дисципліна "Технологічна оснастка" вивчається студентами-заочниками в IX семестрі. Для студентів-заочників передбачається читання лекцій по найбільш складних питаннях курсу, виконання практичних і контрольної робіт. Основною формою вивчення даної дисципліни є самостійна робота студентів із літературними джерелами. Велику користь студенту принесе ознайомлення в цехах заводів із конструкціями реальних пристроїв.

Вивчення розділів дисципліни здійснюється в послідовності, що реко-мендується. Значну допомогу у вивченні дисципліни дають теоретичні відо-мості, що роз'яснюють методику виконання контрольної роботи. Контроль якості засвоєння вивченого матеріалу виконується студентом самостійно за допомогою питань для самоперевірки.

Матеріали дисципліни використовуються в курсовому і дипломному проектуванні при розробці верстатних і контрольних пристроїв.

Завдання на контрольну роботу видається студенту індивідуально.

Контрольна робота повинна виконуватися студентами тільки після вив-чення і засвоєння теоретичного курсу. Контрольна робота включає виконання основних проектних розрахунків верстатного пристрою і оформляється у виді розрахунково-пояснювальної записки відповідно до даних методичних вказівок і основних вимог ЕСКД. Після виконання контрольна робота захищається студентом у процесі обговорення з викладачем.

1.1. Мета викладання дисципліни

Підвищення продуктивності праці і поліпшення якості продукції - найважливіші задачі машинобудування. Один з ефективних шляхів удосконалення виробництва - підвищення оснащеності виробничих процесів прогресивною механізованою й автоматизованою технологічною оснасткою.

Найважливішими елементами цієї оснастки є пристрої механоскладаль-ного виробництва. Правильно спроектований і виготовлений пристрій є ефек-тивним засобом підвищення продуктивності праці і якості виробів, зниження їхньої собівартості, полегшення праці робітників і підвищення безпеки роботи.

У результаті вивчення дисципліни "Технологічна оснастка" студент повинен засвоїти теоретичні основи, принципи і методику проектування, що дозволить йому грамотно і творчо підходити до створення працездатних, високопродуктивних і економічних пристроїв.

1.2. Задача вивчення дисципліни

Задача вивчення дисципліни - оволодіння сучасними методами проекту-вання пристроїв відповідно до поставлених технологічних, організаційних і ін-ших задач; освоєння методики економічного обгрунтування доцільності засто-сування спроектованого пристрою, одержання навичок використання стандар-тів у процесі проектування; підготовка до самостійного вирішення задач в об-ласті проектування пристроїв у процесі курсового і дипломного проектування.

1.3. Рекомендації до вивчення дисципліни

Для успішного вивчення дисципліни студент повинен мати відповідний обсяг знань з технології машинобудування, теоретичної механіки, опору матеріалів, теорії механізмів і машин, різання металів. У результаті вивчення курсу студенту необхідно засвоїти, що задача проектування оснастки випливає з більш загальної задачі розробки технологічного процесу виготовлення дета-лей. При цьому варто звернути увагу на спільність задач (базування, закріп-лення і т.д.), що розв'язуються при проектуванні пристроїв різноманітного цільового призначення, і єдність методики проектування. Необхідно засвоїти, що вимоги до точності пристрою можна правильно обгрунтувати, лише розглядаючи його як один з елементів технологічної або вимірювальної системи, тобто на основі системного підходу до рішення поставленої задачі.

2. РОБОЧА ПРОГРАМА

ТЕМА 1. ВСТУП, ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ВИЗНАЧЕННЯ.

ЦІЛЬ І ЗАДАЧІ ДИСЦИПЛІНИ, ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ

ВИРОБНИЦТВА І ЙОГО РОЛЬ У ВИРІШЕННІ ЗАДАЧ ПРИСКОРЕННЯ

НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ
Поняття про технологічну оснастку механоскладального виробництва. Пристрої як один із видів технологічної оснастки. Класифікація пристроїв по їхньому цільовому призначенню, по ступеню спеціалізацій, за рівнем механізації й автоматизації і інших ознак.

Службове призначення верстатних, складальних, контрольних пристроїв і допоміжного інструмента. Пристрій як елемент технологічної або вимірювальної системи. Спільність задач, що розв'язуються при проектуванні пристроїв різноманітного цільового призначення.

Вплив пристроїв на точність обробки, складання і контролю. Елементи, що входять до складу пристроїв, і функції, що ними виконуються. Загальні вимоги, запропоновані до пристроїв. Нормалізація і стандартизація пристроїв і їхніх елементів. Роль і значення пристроїв у машинобудуванні як засобів підвищення продуктивності праці і якості виробів, зниження їхньої собівартості, полегшення і підвищення безпеки праці робітників.

Ціль і задачі дисципліни і її зв'язок з іншими загальнотехнічними і спеціальними дисциплінами. Побудова курсу лекцій, методика і послідовність викладання матеріалу. / 1,с.3-9/. /3/./ 6, с.3-8 /.
ТЕМА 2. УСТАНОВКА ЗАГОТОВКИ (ДЕТАЛІ) У ПРИСТРОЇ.

РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ СХЕМИ БАЗУВАННЯ,

УСТАНОВОЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ПРИСТРОЇВ

Принципи базування заготовок (деталей) у пристроях. Основні і допоміжні бази як координатні системи пристроїв.

Типові схеми установки заготовок (деталей) у пристроях. Установочні елементи пристроїв, їхнє конструктивне виконання, матеріал, точностні та експлуатаційні характеристики, область застосування. Основні і допоміжні опори. Стандартизація установочних елементів. Реалізація теоретичної схеми базування в конструкції пристрою. Вибір типу, кількості і схеми розташування установочних елементів пристрою. / 1, с.10-60/, / 3 /, /6, с.9-32 /.
ТЕМА 3. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗАГОТОВКИ (ДЕТАЛІ) У ПРИСТРОЇ,

ЗАТИСКНІ МЕХАНІЗМИ І СИЛОВІ ВУЗЛИ ПРИСТРОЇВ

Сили, що діють на заготовку (деталь) у процесі обробки, складання і контролю. Методика розрахунку сил закріплення заготовки (деталі), що забезпечують незмінність її положення, досягнутого при базуванні. Типові схеми розрахунку. Службове призначення затискних механізмів пристроїв і вимоги до них.

Елементарні затискні механізми. Гвинтові затискачі. Затискні механізми, засновані на принципі клина: клинові, ексцентрикові, плунжерні. Важільні затискачі. Затискні елементи, що центрують. Конструктивне виконання затискних механізмів, методика їхнього розрахунку, область застосування. Стандартизація затискних механізмів.

Силові вузли (приводи) і механізми пристроїв. Пневматичні, гідравлічні, вакуумні, електромеханічні, магнітні затискні механізми. Затискні механізми, що приводяться в дію механізмами подачі або силами різання. Комбіновані затискні механізми.

Конструкція і характеристика силових вузлів, запропоновані до них вимоги та область застосування. Вихідні дані і методика розрахунку зусиль, що розвиваються силовими вузлами. Стандартні силові механізми.

/ 1, с.61-155 /, / 2, с.44-72, 200-308 /, / 6 /.
ТЕМА 4 . ОЦІНКА ТОЧНОСТІ ПРИСТРОЮ

Припустима і дійсна похибки пристроїв. Умова забезпечення точності при використанні пристрою. Основні чинники, що впливають на точність пристрою. Порядок визначення припустимої похибки. Структура дійсної похибки. Порядок визначення похибок базування, закріплення і положення. Методи забезпечення точності при використанні пристрою. /1, с.10-60 /, / 3, с.6-43 /, / 6, с.9-32 /.
ТЕМА 5 . МЕТОДИКА ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ

ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИСТРОЇВ

Умови економічної ефективності застосування пристрою. Чинники, що впливають на показники ефективності застосування пристрою. Методика розрахунку показників ефективності. Визначення рентабельності пристрою.

/1, с.189-192 /, / 3, т.2, с.10-51 /, / 6 /.

ТЕМА 6 . МЕТОДИКА ПРОЕКТУВАННЯ

ВЕРСТАТНИХ ПРИСТРОЇВ

Вихідні дані для проектування. Конкретизація службового призначення пристрою. Розробка технічних вимог до пристрою. Послідовність проектування. Визначення типу установочних елементів пристрою, їхньої кількості і розташування відповідно до теоретичної схеми базування заготовки і необхідної точності обробки. Розробка схеми координування інструмента і вибір необхідних для цього механізмів.

Упорядкування схеми сил, що діють на заготовку в процесі обробки, визначення місць прикладення сил закріплення і їх величин. Вибір типу затискного механізму і визначення його параметрів. Використання стандартів як одної з важливих умов проектування і вибору елементів пристрою.

Компонування пристрою. Урахування вимог експлуатації, охорони праці, навколишнього середовища і технічної естетики при проектуванні пристрою. Розрахунки міцності і жорсткості деталей пристроїв. Методика розрахунку пристрою на точність. /1/ , / 2 . с.91-100 /, / 3, с.639-648 /, / 6 /.

ТЕМА 7. КОРПУСИ І ІНШІ ЧАСТИНИ І МЕХАНІЗМИ

ПРИСТРОЇВ

Службове призначення корпусних деталей пристроїв. Типи корпусів і запропоновані до них вимоги. Матеріал і засоби одержання заготовок корпусів. Застосування пластмас і епоксидних смол ( компаундів) як матеріалу для корпусних деталей пристроїв. Конструктивне виконання основних елементів корпусів. Засоби базування і закріплення корпусів пристроїв на верстатах і інших видах устаткування. Конструктивне оформлення основних баз корпусних деталей пристроїв. Деталі пристроїв для координування, направлення і контролю положення інструмента.

Кондукторні втулки для свердлильних і розточувальних пристроїв, їх призначення, конструкція і запропоновані до них вимоги. Зміст і методика розрахунків точності направляючої частини кондукторної втулки, довжини направляючої частини в залежності від необхідної точності опрацювання деталі. Висотні і кутові установи для інструментів, копіри. Поворотні і ділильні механізми пристроїв.

/1, с.156-177 або с.151-193/, /2/, / 3 /, / 6, с.82-91 /.
ТЕМА 8 . ВИСНОВКИ

Перспективи і шляхи подальшого удосконалення технологічної оснастки. Поняття про системи автоматизованого проектування пристроїв.

/1, с.250-265/, / 3 / , / 13 /.

ПЕРЕЧЕНЬ КОНТРОЛЬНЫХ ВОПРОСОВ

1. Приведите схемы конструкций установочных элементов приспо­соблений (призм, пальцев, опор, оправок и др.). Их разновидности, материал, особенности установки в приспособлениях.

2. Приведите типовые конструкции винтовых зажимов и формулы для расчета развиваемых ими усилий.

3. Приведите типовые конструкции клиновых зажимов и формулы для расчета развиваемых ими усилий.

4. Приведите типовые конструкции рычажных механизмов и форму­лы для расчета развиваемых ими усилий.

5. Назначение установочно-зажимных элементов и их типовые конструкции.

6. Приведите типовые конструкции пневматических и гидравличес­ких двигателей и формулы для расчета развиваемых ими усилий.

7. Как определить допустимую погрешность приспособления ?

8. Как определить погрешность базирования ?

9. Как определить погрешность закрепления ?

10. Как определить погрешность положения ?

11. Сформулируйте условия, при которых погрешность приспособления минимальна.

12. Как достичь точность приспособления, если условие обеспе­чения точности не выполняется?

13. Как производится оценка эффективности использования ста­ночных приспособлений?

14. Какова последовательность выполнения проектирования приспособления?

3. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ КОНТРОЛЬНОЙ РАБОТЫ

Проектирование станочных приспособлений осуществляется в оп­ределенной последовательности, основными этапами которой являют­ся:

- анализ возможности выполнения заданной производственной программы с помощью приспособления данного вида;

- анализ схемы базирования и выбор установочных элементов для ее реализации;

- расчет усилия закрепления;

- оценка точности приспособления;

- расчет зажимных механизмов;

- расчет силового привода;

- разработка общего вида сборочного чертежа приспособления;

- технико-экономическое обоснование целесообразности использо­вания приспособления данного вида.

При выполнении контрольной работы эти этапы сгруппированы в четыре логически обособленные части, соответствующие разделам по­яснительной записки.

3.1. Выбор принципиальной схемы приспособления

3.1.1. Теоретические сведения

Исходными данными при проектировании приспособления являются:

1. Чертежи заготовки и готовой детали с техническими требованиями.

2. Карты технологического процесса обработки детали.

3. Объем выпуска деталей.

4. ГОСТы и нормали на детали и узлы станочных приспособлений, альбомы нормализованных конструкций приспособлений, паспорта станков.

Цель анализа исходных данных - получение сведений о форме, размерах и допусках на размеры детали, припусках, шероховатости поверхностей, материале детали, местах разъема штампов или опок, состоянии поверхностей обрабатываемой детали на предшествующем и данном этапах обработки, точности обработки, схеме базирования, применяемых инструментах и оборудовании, режимах резания, проект­ной норме штучного времени (с выделением времени на установку, закрепление и снятие детали). Следует установить также (по пас­порту станка) основные установочные и присоединительные размеры станка, связанные с установкой приспособления (размеры стола, раз­меры и расположение Т-образных пазов и т.д.). Кроме того, целесо­образно ознакомиться со станком в цехе, выявить технологические воз­можности инструментального цеха, где будут изготавливать приспособ­ление, изучить работу и конструктивные особенности аналогичных приспособлений. Тщательный анализ исходных данных позволяет пра­вильно выбрать рациональную схему станочного приспособления. При этом должны быть определены принципиальные особенности конструк­ции приспособления, а именно, количество одновременно устанавли­ваемых и обрабатываемых заготовок (одноместное или многоместное приспособление), количество позиций обработки (однопозиционное и многопозиционное приспособление), вид привода зажимного устройст­ва (ручной или механизированный).

Количество одновременно обрабатываемых деталей и позиций обработки определяется принятыми в технологическом процессе схемой обработки детали и структурой технологической операции.

Заданная производственная программа может быть выполнена с применением одноместного приспособления в том случае, если затра­ты времени на данном этапе обработки не превосходят фонда времени на изготовление одной детали. Иными словами, штучное время в этом случае должно быть меньше (или равно) такта выпуска деталей

(3.1)

где

следующая страница >>